10 клас

Тема: Дієприкметник як особлива форма дієслова

Мета: а) повторити вивчене про дієприкметник як особливу форму дієслова, особливості відмінювання і вживання дієприкметників;

б) розвивати навички морфологічного розбору дієприкметників; 

в) виховувати в учнів  інтерес до вивчення мови, відповідальність за свою навчальну діяльність.

Тип уроку: урок повторення й узагальнення

Обладнання: класна дошка, дидактичний матеріал,  підручник.

План уроку

І. Організація класу. Перевірка підготовленості учнів до роботи.

ІІ. Мотивація діяльності учнів.

Жовте листя Світліючий обрій Печальний погляд Зеленіюча трава

Пожовтіле листя Світлий обрій Запечалений погляд Зелена трава

- Чи однакові частини мови записані в обох стовпчиках?

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

1.      Бесіда: Яка частина мови називається дієприкметником?

 Які її лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки?

Дієприкметник – це віддієслівна форма прикметника, що називає ознаку предмета за його дією або станом.  Наприклад:   вивчити правило – вивчене правило;  намалювати портрет – намальований портрет;  листя позеленіло – позеленіле листя;  молоти пшеницю – молота пшениця.

Дієприкметник суміщає в собі ознаки дієслова і прикметника.

Дієслівні ознаки дієприкметника такі:

а) дієприкметники утворюються тільки від основ дієслова – основ інфінітива і теперішнього часу – і мають подібне з дієсловом лексичне значення. Порівняйте:

зачинити – зачинений; скласти – складений; стояти – стоячий; бігти – біжучий; замерзти – замерзлий;

б) дієприкметник має такі самі граматичні ознаки виду, перехідності/неперехідності, які характерні й для вихідного дієслова. Порівняйте: перевірити (кого-що?) твір: док. вид/ перехідне;

(кимсь) перевірений твір: док. вид/ перехідне; (хтось) лежить: недок. вид/ неперехідне; (хтось) лежачий: недок. вид/ неперехідне;

в) дієприкметник має ознаку стану, однак не успадковує її від вихідного дієслова, а набуває за допомогою спеціальних словотвірних суфіксів: -уч-/-юч-, -ач-/-яч-, -н-, -ен-, -л-, -т-.

Активні дієприкметники означають, що носієм ознаки і виконавцем дії є один і той же предмет: руки тремтять – тремтячі руки.

Пасивні дієприкметники означають, що носієм ознаки є один предмет, а виконавцем дії інший: учитель перевірив твір – твір перевірений учителем.

г) дієприкметники, як і вихідні дієслова, можуть керувати залежними від них іменниками/ займенниками, разом з яким вони утворюють дієприкметниковий зворот: Яблуні, посаджені батьком минулого року, рясно зацвіли.

Дієприкметники самі по собі нездатні виражати значення часу. Щоправда, в деяких підручниках ви знайдете твердження, що дієприкметники можуть виражати значення теперішнього та минулого часу і не виражають майбутнього часу. Те, що трактується в дієприкметнику як ознака часу, насправді є їх видовою ознакою: дієприкметники недоконаного виду – творяться від основ теперішнього часу, а доконаного минулого часу.

Прикметникові ознаки дієприкметника такі:

а) дієприкметник має ознаки роду, числа та відмінка, залежні від керуючого іменника:

виорана земля – жін. р./ одн./ наз. в.              на виораному полі – сер. р./ одн./ місц. в.

Дієприкметники мають такі ж закінчення, як у прикметників: -ий, -а, -е, -і.

б) дієприкметник має подібні до прикметника синтаксичні функції – узгодженого означення або іменної частини присудка:

Я хочу бачити світ розплющеними очима.(І. Драч).     На лугах трава ще не скошена. 

В українській мові є чотири типи дієприкметників:

1) активні дієприкметники недоконаного виду;

2) активні дієприкметники доконаного виду;

3) пасивні дієприкметники недоконаного виду;

4) пасивні дієприкметники доконаного виду.

Усі вони утворюються за спеціальними правилами і по-різному функціонують у текстах.

Активні дієприкметники творяться тільки від неперехідних дієслів; пасивні – тільки від перехідних. Напр.:

сидіти (неперех.) → сидячий (активний); завмирати (неперех.) → завмираючий (активний); пожовтіти (неперех.) → пожовтілий (активний); обладнати (перех.) → обладнаний (пасивний); досліджувати (перех.) → досліджуваний (пасивний); терти (перех.) → тертий (пасивний).

Активні дієприкметники недоконаного виду (1) творяться від основ теперішнього часу  неперехідних дієслів суфіксами –уч-(-юч-) для першої дієвідмі­ни, -ач-(-яч-) – для другої дієвідміни.

Творячи активний дієприкметник недоконаного виду, необхідно виконати таку послідовність операцій:

а) перевірити вихідне дієслово на неперехідність. Це означає, що від неперехідного дієслова неможливо поставити питання кого – що?;

б) поставити дієслово у 3-ій особі множини (вони) і виділити основу теперішнього часу відкиданням закінчень -уть(-ють) – перша дієвідміна, -ать(ять) – друга діє­відміна;

в) до основи першої дієвідміни додати -уч+ий(-юч+ий); другої дієвідміни – -ач+ий (-яч+ий).

Наприклад:   а) керувати (кого – що?) – неможливо; (вони) керу-ють – 1 дієвідміна; керу-юч+ий;

                       б) стояти (кого – що?) – неможливо; (вони) сто-ять – 2 дієвідміна; сто-яч+ий.

Деякі дієслова залежно від свого лексичного значення вживаються як перехідні і як неперехідні. Напр.:    Хлопчик читає книгу – перехідне;

               Хлопчик читає (тобто вміє читати) – неперехідне.

Це дієслова на позначення різного типу вмінь: співати, танцювати, грати, писати і подібні. Від цих дієслів у їх неперехідному значенні можна утворити дієприкметник типу (1): читаючий, співаючий, танцюючий, граючий, пишучий.

Активні дієприкметники доконаного виду (2) творяться від основ інфінітива доконаного виду неперехідних дієслів  за допомогою суфікса -л.

Для творення активного дієприкметника доконаного виду (2) необхідно виконати таку послідовність операцій:

а) перевірити вихідне дієслово-інфінітив на неперехідність питанням кого – що?;

б) поставити інфінітив у форму доконаного виду (якщо він має доконаний вид);

в) виділити основу інфінітива доконаного виду відкиданням закінчення -ти(-ть);

г) приєднати до основи інфінітива фіналь -л+ий.

Напр.:    а) сивіти (кого – що?) – неможливо, сивіти → посивіти (що зробити?) – доконаний вид, посиві-ти, посиві-л+ий;

б) зів’янути (кого – що?) – неможливо, зів’янути (що зробити?) – доконаний вид, * зів’яну-ти, зів’я-л+ий.

*При творенні активних дієприкметників на -лий з основи інфінітива випадають:

а) суфікс –ну-: змерзнути → змерз-лий, збліднути → зблід-лий,

б) кінцевий звук [с]: осіс-ти → осі-лий.

Пасивні дієприкметники недоконаного (3) і доконаного (4) виду творяться від основи перехідного інфінітива відповідного виду за допомогою суфіксів –н-, -ен-, -т-.

Для утворення цих дієприкметників необхідно виконати таку послідовність операцій:

а) перевірити вихідний інфінітив на перехідність питанням кого - що?;

б) перевірити інфінітив на ознаку виду питаннями що робити? що зробити?;

в) виділити основу інфінітива, відкинувши закінчення -ти(-ть);

г) додати до основи інфінітива -н+ий, -ен+ий, -т+ий.

Якщо суфікси додаються до основи інфінітива недоконаного виду, отримуємо пасивний дієприкметник (3) білений, якщо до основи доконаного виду – дієприкмет­ник (4) побілений.

Як вибрати для творення дієприкметника потрібний суфікс:

а) якщо основа інфінітива закінчується на звук -а-/ -я, дієприкметник утворюється суфіксом –н-: писа-ти → писа-н-ий, спиля-ти → спиля-н-ий;

б) якщо основа інфінітива закінчується на інші голосні [и], [і], [о]або на приголосні звуки, треба використати суфікс –ен-: біли-ти → біл-ен-ий, велі-ти → вел-ен-ий, моло-ти → мел-ен-ий.

            При творенні дієприкметників із суфіксом –ен- часто відбуваються чергування голосних і приголосних, а також випадіння суфіксів в основі інфінітива: одягну-ти → одягн-ен-ий, скоси-ти → скош-ен-ий, городи-ти → городж-ен-ий.

в) дієприкметники із суфіксом –т- утворюються в основному від односкладових інфінітивних основ-коренів з такими кінцевими звуками:

і: грі-ти → грі+т-ий (обігрітий),

и: ши-ти → ши+т-ий (вишитий),

а: жа-ти → жа+т-ий (зажатий),

о: коло-ти → коло+т-ий (поколотий),

ер: тер-ти → тер+т-ий (потертий).

Творення дієприкметників – один з важливих моментів української граматики, від нього залежить культура вашої мови, культура перекладу.

Дієприкметники різних типів мають певні особливості функціонування в сучасній українській мові:

активні дієприкметники на -учий/ -ачий є нерегулярними формами, які до того ж мають тенденцію переходити в прикметник, тобто виражати не процесуальну, а постійну, якісно-відносну ознаку предмета. Напр.:  терплячий хворий; завідуючий кафедрою, співаюча, читаюча нація і под.;

активні дієприкметники на –лий утворюються обмежено, тільки від неперехідних префіксальних дієслів доконаного виду;

типовими, поширеними в усіх стилях літературної мови є пасивні дієприкметники доконаного виду;  пасивні дієприкметники недоконаного виду (досліджуваний, виконуваний, створюваний, несений, читаний і подібні ) останнім часом значно активізувалися, особливо в науково-технічних текстах.

Українські дієприкметники суттєво відрізняються від російських “причастий” – суфіксами, правилами утворення, відсутністю форм із –ся (типу рос. улыбающийся, возвратившийся). Тому треба чітко дотримуватись правил творення українських дієприкметників і пам`ятати, що російські “причастия” можуть пере­кладатись українською мовою не лише дієприкметником, а описовим сполученням чи підрядним реченням. Порівняйте:

Російська	Українська
оторвавшаяся пуговица	ґудзик, що одірвався
оторванная пуговица	відірваний ґудзик
увядающий цветок	в`януча квітка
увявший цветок	зів`яла квітка
финансируемый проект	проект, який фінансується кимсь
участившиеся случаи	випадки, що почастішали
купленные товары	куплені товари

Відмінюються дієприкметники,  як прикметники твердої групи (чол., жін.., сер. рід і множина)

ІУ. Вироблення умінь і навичок.    

*Вибірковий диктант. Виписати дієприкметники, поставивши їх у початковій формі.

І. Чужа сторона тугою зорана, сльозами засіяна.  Зароблений сухар краще краденого бублика. Розуму палата, а ключ від неї загублений. Лежачий плуг поржавіє, ледача людина постаріє. Такий, що з вареного яйця висидить горобця. Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота – ні. Поділене горе – півгоря.                                    Народна творчість.

     ІІ.  Ах, сонях, сонцем припорошений, і мед, бджолиним роєм ношений! (Г.Світлична).

 У комишах сховалися від спеки притухлі очі вицвілих озер (В.Пузиренко).

*Диктант із коментуванням. Визначити дієприкметники, з’ясувати синтаксичну роль кожного.  Визначити рід, число, відмінок, вид і час дієприкметників.

Заплакали дощі над світом посивілим. І сонце з хмар нечасто  простилає над обрієм земним ясніючий кумач (Ю.Стадниченко). Тканина нашого життя зіткана з ниток часу. (В.Черняк.)  Давня мрія забута – мов напнута струна (Л.Куліш).

* Прочитати прислів’я. Вказати дієприкметники, а також дієприкметники, що перейшли в іменники. Останнє речення переписати, підкреслити в ньому члени речення.

Ти йому “стрижене”, а він тобі “голене”.  Не вчи ученого їсти хліба печеного. Лякана ворона куща боїться. Краще своє латане, ніж чуже хапане.  Нажите махом піде прахом. З коханою наговорився, як меду наївся. До доброї криниці стежка утоптана.          Народна творчість.

*Прочитати народні порівняння, визначити в них дієприкметники. 2-3 порівняння ввести до самостійно складених речень.

Гарна, як намальована. Cтав, як укопаний. Схопився, як ошпарений. Ходить, як у воду опущений. Опустив крила, як обскубана курка. Носиться, як дурень з писаною торбою. Не в тім’я битий. Із-за рогу пустим мішком прибитий.

ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

* Записати. У дієприкметниках виділити закінчення. Подібно до якої частини мови відмінюються дієприкметники?

Дарован… коневі у зуби не дивляться. На краден.. коні далеко не втечеш. Відрізан.. скибку до хлібини не притулиш. Вивчен… пса нічим не підкупиш. Скажен.. псові вступайся з дороги. Хвален.. борщем часто давляться.

ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ.   ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОМАМИ ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ ЗВОРОТІВ (ПІСЛЯ ОЗНАЧУВАНОГО ІМЕННИКА)

* Переписати речення. Дієприкметникові звороти підкреслити, означувані ними слова виділити прямокутниками. Сформулювати правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими зворотами. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Дорога золота біжить у степ, дощами змитий (М.Шпак).  Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади (Г.Кривда).  Ми збирали яблука в саду. Дні стояли, скупані в блакиті (М.Луків). Котить сонний Дніпро віками зажурені води.

* Попереджувальний диктант. Дієприкметникові звороти підкреслити, з’ясувати їхню синтаксичну роль. Пояснити вживання розділових знаків.

І знову явори в долині шелестять, росою першою повиті (М.Філянський). Спочинув степ до ранку, залюблений в зірки (В.Кінзбурзький). В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі і мислі (М.Стельмах).

*З кожної пари речень скласти одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Звороти підкреслити, пояснити  вживання розділових знаків.

·         Троянда усміхається сонцю пелюстками. Вони розтулені назустріч теплу та світлу.

·         Яблуні посхиляли до землі гілля. Воно обтяжене медовими запашними  плодами.

* Диктант із коментуванням.

Геній – це великий талант, помножений на каторжну працю й поділений на безжалісну втому (Ант.вислів).  Найчастіше смішними виявляються люди, позбавлені почуття гумору. (В.Канівець.)

Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А.Малишко).

АКТИВНІ ТА  ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ

*Розподільний диктант. Словосполучення з дієприкметниками активного стану та з дієприкметниками пасивного стану записати в дві колонки. Пояснити, за якими ознаками ви їх розрізнили. Визначити час дієприкметників.

Квітуючий сад; засіяне поле; стояча вода;  опале листя; зрошена трава; відчинені двері; діючий прилад; побілена хата; палаюче вогнище; погашене багаття; написаний твір; любляче серце; тремтячі руки; обгорілий ліс; спиляне дерево; крокуючий екскаватор; омріяна подорож; ходяча енциклопедія.

ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО І МИНУЛОГО ЧАСУ

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.

   Думають, керують, стоять, роблять, тримають, гуляють, киплять, сяють.

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники  минулого часу.

     Розквітнути, змарніти, охлянути, постаріти, почорніти, змерзнути, засохнути, застигнути.

* Вибірковий диктант. Виписати активні дієприкметники. Виділити в них суфікси, пояснити, від якої форми дієслова кожен з них утворено.

Скільки разів тремтячою рукою я до своєї тихої хатини промів дорогу… (Б.Лепкий). Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, як сиві опали (Д.Павличко). Море пожовклого  листя, повінь зів’ялих квіток. (Б.Лепкий).

* Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Пояснити їх творення, виділити суфікси.

Носити, зрубати, зросити, привезти, клеїти, колоти (колотий, колений), посунути (посунутий, посунений), одягнути (одягнутий, одягнений), використати, посіяти, нести, зігнути (зігнутий, зігнений), замкнути (замкнений, замкнутий).

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви.

Тремт..чий, скрипл..чий, розкле..ний, напо..ний, замуч..ний, вимрі..яний, скруч..ний, скош..ний, насич..ний, зневаж..ний, в’їждж..ний.

Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

* Переписати словосполучення. Поставити в словах наголос. Пояснити написання н та нн.

Неоцінені старання – неоціненна послуга; нездійснений план – нездійсненна мрія,  нескінчений роман – нескінченний потік.

* Словосполучення, що містять слова з н та нн, записати в дві колонки.

Несказане слово,  незбагненна вірність, незліченні багатства, неописанна краса, незбагнений вчинок, несказанна врода,  неописаний експонат, незлічені можливості.

* Прочитати. Визначити, якими частинами мови є виділені слова. Пояснити написання в цих словах н та нн.

Огні незліченні, мов стрічки огненні, до моря спускаються з міста…  Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному небі незлічені світла сіяли (Леся Українка). Так наміри нездійснені лягають на душу мертвим листям (Д.Павличко).  А невблаганний час минав і все судив нещадно (М.Луків). Є спокій, спокій в цій погожій днині і велич нескінченного буття… (І.Світличний). І йшли назустріч вічності і смерті нездолані, гарячі і уперті дружини непокірливих слов’ян (В.Симоненко). …Над минулим не плакав, не плачу, бо я маю нескорену  вдачу. (А.Патрус-Карпатський.) Без нескінче…ого терпіння хіба запалиш ти вогонь? (М.Доленго)

 

·         Пояснювальний диктант.

Краю батьківського пісне, невмируща, незрівнянна! (Д.Кононенко). І зірок нескінченні отари миготіли мені в саду (В.Симоненко).  В природі діється щось незбагненне…І скільки нерозгаданого знов у вічній таємничості природи… (С.Охріменко). І

НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ

*Прочитати. Розповісти про написання не з іменниками, прикметниками, дієсловами.

У нас нема зерна неправди за собою (Т.Шевченко). І кожен в світі, кожен – неповторність, хоч то людина чи крилатий птах (А.Листопад). Письменник – лікар є, не жалібник, дослідник він, а не шукач химерний (М.Доленго). Мене так ранили і неуцтво, й байдужість! (Л.Забашта) Не забуваймо рідних гнізд! (Я.Камінецький). Люби життя, але умій при цьому ти  ненавидіть всяку цвіль і гнидь (М.Рильський). Глухий глухого питає, чому той недочуває (Нар.творч.).

* Прочитати. Пояснити написання не з дієприкметником у кожному з словосполучень.

Незасіяне поле, не засіяне зерном поле;  непрочитана книжка, не прочитана вчасно книжка; невивчене правило, не вивчене учнями правило.

• Пояснювальний диктант.

Неспіймана риба завжди найбільша. Не спіймана насправді риба обростає легендами. Ненагріте залізо не зігнеш. Спеціально не нагріте залізо не піддається обробці. Як прийшли непрохані, то підем некохані. Не запрошені заздалегідь гості завжди почуваються незручно.

*Переписати речення. Пояснити написання не з дієприкметниками.

І. О нечитані книги! З яким ви докором  націлилися в мене своїм коленкором! (Л.Первомайський).  Лиш слово просте, в щирості безкрає, не куплене й не продане ніде, в своїй красі ніколи не злиняє, у саму душу людям западе (В.Бичко). Усі обернулись лицем до тієї давно вже тут не чутої пісні… (О.Гончар). Думки – як сліз невиплаканих сіль (М.Доленго).

Тремтить недоспіваний квітень у вогкій мережі гілок (М.Доленго). І матері планеті сняться сни, не спалені пожежами війни (В.Гетьман).

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА -НО, -ТО

* Переписати. Вказати дієслівні форми на –но, -то. З’ясувати їхню синтаксичну роль.

Шаблю було вибито з рук. Але з серця не вибито духу волі й жадання краси (О.Гончар).

* Переписати народні прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені безособові форми на –но, -то.

Що … , те й уродить. Не …, так виведено. Неначе медом … . Під носом засіялось, а на розум ще й … . Вилами по воді … . На лобі (на роду) … . І злодія не було, а батька … .

Для довідок. Посіяно. Випхано. Помазано. Орано. Писано. Написано. Вкрадено.

* Замінити пасивні дієприкметники на дієслівні безособові форми на –но, -то. У якому відмінку стоїть при них іменник? Яке слово в перебудованому словосполученні стало головним?

Завершена справа; прийняте рішення; зачинені двері; розбите вікно; полагоджені меблі; прополота грядка.

*  Усно перебудувати речення тексту, замінивши пасивні дієприкметники на безособові дієслівні форми на –но, -то. Довести, що перебудовані речення є односкладними. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви.

Рушник був вишитий ро..кішним рослинним орнаментом. Калинові кетяги були ро..ташовані по краях, вінки з барвінку ро..міщені вище, а в..ноградними гронами пр..крашена середина білого полотнища. Мереж..во на рушникових  крилах було виконане вручну, його візерунок був тематично пов’язаний з  орнаментом вишивки.

*Диктант із коментуванням. Пояснити написання безособових форм на –но, -то з не.

  Дух не закуто. Хочеться  жить! (М.Вороний.) І зітхати ще рано. Життя не прожито (А.Малишко). Іще книгу не прочитано, ще не все у серця спитано… (Л.Забашта). У  душу не вскочиш, коли тебе звідти виселено. (П.Загребельний.)  

  Грозою вмито перші ніжні трави, в квітневий сад розчинено вікно. (В.Кузьменко.)  Заметено шляхи. Закидано стежки. По аркушах гладких зайці виводять коми від лісу навпрошки під вівсяні стіжки. (Б.Чіп.)  Небо незміряне всипано зорями - що то за Божа краса! (М.Старицький).